Хвилинка суму та гордості)

Ідея цього постеру прийшла мені в голову поки я сиділа в окупації, єдина річ яка тішила - це вечірнє прослуховування радіо, де не одноразово розказували про те, як народ боровся за свою домівку, тому після евакуації я вирішила, що можу помістити та висловити всі свої почуття та гордість через те, що вмію робити, та зробила цю роботу.

Все буде Україна!